-
1 end
1. n1) кінець; край; закінчення; остання (заключна) частина; завершення2) смерть, кончина; припинення існування3) залишок; уламок; обривок; обрізок4) торець5) текст. кордна нитка6) днище7) спорт. половина поля (майданчика); фініш8) амер. аспект, бік, сторона9) частина; відділa selling end — торговельний відділ; комерційний відділ підприємства
10) мета, намірto gain one's end — досягти мети, домогтися свого
11) результат, наслідокhappy end — щасливий кінець; щасливе завершення
end game — спорт. ендшпіль
end stress — лінгв. наголос на останньому складі
at the end — зрештою; врешті-решт
to the end of time — на віки вічні, повік
on end — сторч; дибом; безперервно
to make both (two) ends meet — зводити кінці з кінцями
to put an end to — покласти край, припинити
2. v1) кінчати; закінчувати2) припинятиto end one's life — покінчити з собою; заподіяти собі смерть
3) закінчуватися, завершуватисяto end in a draw (in a tie) — спорт. закінчитися внічию
4) померти5) закінчити, завершити6) убити, добитиend off, end up — закінчуватися, припинятися
all's well that ends well — присл. усе добре, що добрий кінець має
* * *I [end] nI l. кінець, закінчення1) кінець; остання, заключна частина; завершення2) смерть, кончина, кінець; припинення існування ІІ.3) кінець, крайend up — сторч; кінець, сторона; aмep. аспект, сторона; aмep. частина, відділення, відділ
4) залишок, уламок, обривок, обрізокrope's end — мop. ліньок, кінець ( троса)
5) aмep. (of) верх, вершина ( чого-небудь); неперевершена досконалість6) торець7) cпeц. комель; pl ендси, дилени ( пиломатеріали)8) тeкcт. одиночна або кордна нитка9) днище10) cпopт. половина поля, майданчика11) cпopт. крайній ( у футболі) ІІІ мета ціль; наміри, видиII [end] v1) (часто end off, end up) кінчати; закінчувати, завершувати; кінчатися, закінчуватися, завершуватися2) припиняти; покінчити3) померти4) icт. убити, порішити -
2 frontal
1. n1) архт. тимпан; фронтон над дверима (вікном)2) налобна прикраса3) лобна кістка4) мед. ліки від головного болю2. adj1) анат. лобний2) військ. лобовий, фронтальнийfrontal attack — фронтальний наступ; лобова атака
3) торцевий* * *I [`frentl] n1) apxiт. тимпан; фронтон над вікном або дверима2) aнaт. лобова кістка4) мeд. засіб від головного болюII [`frentl] a1) aнaт. лобовий2) воен. лобовий, фронтальний3) тex. лобовий, торцевий -
3 butt end surface
n торцева поверхня
См. также в других словарях:
груди вибою — грудь забоя stope surface, side, face *Strebbrust, Stoßbrust поверхня к.к. в лаві, або торцева поверхня гірської породи у підготовчій виробці, шурфі тощо … Гірничий енциклопедичний словник
